| id | Інвентарний номер | Група | Підгрупа | Назва предмета | jiny_nazev | misto_puvodu | datace | datum_nabyti | popis | vyzdoba | material | technika | znacky | napisy | autor | rozmery | poznamka | img_1 | img_2 | img_3 | img_4 | img_5 | img_6 | img_7 | img_8 | img_9 | img_10 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| id | Інвентарний номер | Група | Підгрупа | Назва предмета | jiny_nazev | misto_puvodu | datace | datum_nabyti | popis | vyzdoba | material | technika | znacky | napisy | autor | rozmery | poznamka | Зображення | img_1 | img_2 | img_3 | img_4 | img_5 | img_6 | img_7 | img_8 | img_9 | img_10 |
| 1 | H4-NS-5092 | Предмети побуту | Посуд і тара | Пасківник | Дорінник | Східна Галичина; Галицька Гуцульщина; селище Печеніжин, Коломийського району Івано-Франківської області | 19 століття | 1.891 | Оригінальний опис Франтішека Ржегоржа: Цебрик для паски, в якому русини з околиць Коломиї несуть страви для освячення до церкви у Великдень. Виріб із села Печеніжин поблизу Коломиї. Посудина невеликих габаритів виготовлене із смереки, складається із 8 клепок, денця та двох букових обручів (верхній обруч через всихання – опустився до нижнього обруча), дугоподібної ручки з ліщини. Пасківники такого типу були поширені особливо на Гуцульщині, але траплялися й в інших етнографічних районах, зокрема на Покутті, з яким були тісні господарсько-економічні контакти. Такий посуд слугував винятково для транспортування спеціальних продуктів (обрядового хліба – паски, варених яєць та прикрашених розписом яєць-писанок, копчених м’ясних продуктів, сиру, масла, солі та хреню) до церкви для їхнього освячення священником на Великдень. Якщо не було спеціальної дерев’яної накривки, то пасківник могли накривати тканиною з тканим або вишитим орнаментом. Додатково пасківник могли прикрасити стрічками, квітами, гілками верби. | Випалені штампиками («писаками», «формаками») орнамент «віконця» – на ручці виробу, вгорі біля вінець відра та у центральному полі між обручами. Один штамп «віконця» випалено на денці всередині місткості. Вінця з клепок прикрашені півкруглими нігтеподібними вирізами. | Деревина смереки, бука, ліщини | Техніки бондарства (тесання, пиляння, стругання, гнуття); техніка випалювання штампами | Орнаментальний знак «віконця» | Можливо, майстер з Галицької Гуцульщини, Юрій Грималюк з родини Грималюків с. Річка Косівського району Івано-Франківської області а виріб Ф. Ржегорж придбав у Печеніжині. | В = 29 см, Ш = 28 см | .jpg) |
https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5092 (1).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5092 (15).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5092 (3).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5092 (4).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5092 (7).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5092 (9).jpg | ||||||
| 2 | H4-NS-5093а | Предмети побуту | Посуд і тара | Пасківник | Дорінник | Східна Галичина; Галицька Гуцульщина; ймовірно, село Річка Косівського району Івано-Франківської області | 19 століття | Посудина невеликих габаритів виготовлене із смереки, складається із 12 клепок, денця та букового обруча, накривки. Пасківники такого типу були поширені особливо на Гуцульщині, але траплялися й в інших етнографічних районах, зокрема на Покутті, з яким були тісні господарсько-економічні контакти. Такий посуд слугував винятково для транспортування спеціальних продуктів (обрядового хліба – паски, варених яєць та прикрашених розписом яєць-писанок, копчених м’ясних продуктів, сиру, масла, солі та хреню) до церкви для їхнього освячення священником на Великдень. Якщо не було спеціальної дерев’яної накривки, то пасківник могли накривати тканиною з тканим або вишитим орнаментом. Додатково пасківник могли прикрасити стрічками, квітами, гілками верби. | Випалені штампиками («писаками», «формаками») орнамент «віконця», «зубчики» у центральному полі посудини. На накривці випалено композицію «ромбічний хрест» (хрест, на кінцях якого – ромби, у яких мотив «віконця») та навхрест нього – інший хрест, на кінцях якого випадено «віконця». | Деревина смереки, бука | Техніки бондарства (тесання, пиляння, стругання, гнуття); техніка випалювання штампами | Орнаментальний знак «віконця», «зубчики» | Майстер з Галицької Гуцульщини, можливо Юрій Грималюк з родини Грималюків села Річка Косівського району Івано-Франківської області | В = 18 см, Ш = 26 см | .jpg) |
https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5093 (1).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5093 (2).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5093 (3).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5093 (4).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5093 (5).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5093 (6).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5093 (7).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-5093 (9).jpg | |||||
| 3 | H4-NS-1216 | Релігійні предмети | Літургійні предмети | Хрест благословляючий (ручний) | Хрест цілувальний | Східна Галичина; Самбірсько-Жидачівське Підгір’я, село Пійло Калуського району Івано-Франківської області | 19 століття | Оригінальний опис предмету: Дерев’яний трираменний хрест ручної роботи, глибоке різьблення. Розп’яття – з одного боку, Діва Марія – з іншого, імітація письма на верхній і нижній частині регістрів. Він дуже новий. Був виставлений на поцілунки на престолі перед царськими дверима в церкві. Давня робота народного майстра. Предмет вирізаний з одного шматка деревини, ймовірно, хвойної породи (смереки чи сосни?). Семикінцева хрестографема хреста. У торцевій частині ручки видовбано отвір, який міг слугувати для встановлення цього хреста на тетраподі перед царськими вратами. У такому випадку мала би бути ще основа для хреста – підставка. Тобто цей хрест має дві основні функції: його носить у руці під час Літургії або інших потреб священнослужитель і благословляє ним у певні моменти християнську громаду знаменням хреста; хрест стоїть (або лежить) на тетраподі і його цілують (поклоняються) християни. Оригінальний опис предмету: Силует хреста повторює по контуру своєрідна смуга, яка водночас є обрамленням різьблених сюжетів на площинах. Лицевий бік: сюжет «Розп’яття» («Голгофа»), у центрі якого вирізьблено Христа з надто видовженими руками та надто стилізованими зігнутими у колінах ногами. Голова Ісуса нахилена до правого плеча. Набедреник модельовано косими ритованими смугами, які натякають на складки тканини. Позаду Розіп’ятого – вирізьблено у вигляді рядка трикутників сяйво. Обабіч Христа – поясні зображення Діви Марії (праворуч) і Св. Івана Богослова (ліворуч). Над цією композицією вирізано христограму «ІС ХС». У верхньому титлі поміж вертикальними смугами прочитується напис «Цръ Слави». У нижньому регістрі розміщено ряд хрещатих хрестиків, які обрамлені стилізованою плетінкою. Біля руків’я майстер розмістив ще одну монограму «МЛРБ», що розшифровують «Місце Лобне Раєм Стало».Зворотній бік: сюжет «Богородиця з Дитям». У центральній частині розміщено у повний зріст Матір Божу з малим Ісусом на руках. Постаті оточує плавної форми тло. Обабіч – поясні зображення постатей, можливо, пророків, оскільки тут спрощений сюжет «Богородиця Одигітрія з похвалою». Над сюжетом розміщено дві монограми «МР θϒ» («Мати Божа») та напис «Цръ Слави». Внизу під сюжетом у нижньому регістрі вирізьблено смугу вертикальних рівчаків, які нагадують мотив «парканця». Він оточений стилізованою «плетінкою». Ще нижче – два «хрещаті» хрестики, які оточені стилізованою «плетінкою». На торці середнього регістру вирізьблено рівнораменний хрест із можливими ініціалами майстра. | Деревина смереки, сосни (?) | Столярні техніки (тесання, пиляння, стругання); технічні прийоми різьби по дереву – контурна і плоскорельєфна різьба | Орнаментальний елементи: стилізована «плетінка», «драбинка», «хрещаті хрестики» | З лицевого боку хреста: над Розп’яттям вирізьблено монограму «ІС ХС» («Ісус Христос»); вище, на верхньому регістрі – «Црь Слави», тобто «Цар Слави». Внизу – «МЛРБ», що розшифровують «Місце Лобне Раєм Стало». зі зворотнього боку хреста: над Богородицею з Дитям вирізьблено монограму «МР θϒ», яка розшифровується як «Мати Божа». Ймовірно на торці середнього регістра вирізьблено ініціали майстра (клеймо майстерні). | Майстер невідомий, але професійних навиків | В = 25,5 см, Ш = 12 см | .jpg) |
https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1216 (10).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1216 (12).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1216 (14) – kopie.jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1216 (15) – kopie.jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1216 (16).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1216 (8).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1216 (9).jpg | ||||||
| 4 | H4-NS-1301 | Предмети побуту | Посуд і начиння | Лускоріх | Пристрій для розколювання горіхів | Східна Галичина; Галицька Гуцульщина; селище Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області | 19 століття | 1.891 | Оригінальний опис предмету: Дерев’яна, дводільна, багато прикрашена різьбою. Гачкоподібна частина з дерева груші прикрашена геометричним орнаментом квадратний орнамент. Друга частина з білого дерева має орнамент дерева. Творчість Русина Івана Луговика. Пристрій невеликих габаритів виготовлене з деревини (?), складається із 2 рухомих частин: коротша пряма частина вставлена у отвір Г-подібної. Працює подібно ножицям. Лускоріх використовували для лущення горіхів, закладаючи їх між двома рухомими частинами предмету та, притискаючи їх один до одного силою руки, розчавлювали шкаралупу горіха. Дерев’яні лускоріхи, які оздоблені геометричною різьбою, переважно побутували на Гуцульщині й Покутті. У цьому ж ареалі були поширені й металеві лускоріхи-півники, які відлиті з мосяжу (латуні) й оздоблені способом карбування, гравіруванням та інколи розфарбовані. | Поверхня виробу прикрашена контурною різьбою (мотив «драбинка») та виїмчастою різьбою (трикутник, «ко́паниця», «пшеничка») | Дерево | Техніки столярства (тесання, стругання); техніки різьби: контурна, виїмчаста | Орнаментальні мотиви «драбинка». «трикутники, квадратики «пшеничка» | Іван Луговик, майстер з Галицької Гуцульщини, селище Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області | Д = 21 см, Ш = 8,4 см | .jpg) |
https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1301 (1).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1301 (2).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1301 (4).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1301 (5).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1301 (8).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1301 (9).jpg | ||||||
| 5 | H4-NS-1314 | Предмети побуту | Посуд і тара | Келих на ніжці | «Порційка до повниці» | Східна Галичина; Галицька Гуцульщина; Івано-Франківська область | Друга половина 19 століття | 1.899 | Келих для «повниці» дерев’яний, точений, на профільованій ніжці. Багато прикрашений виїмчастим різьбленням. На кубку чергуються з хрести козацького типу (клинчастий хрест) в квадратах і мотиви «пшенички». До середини ХХ ст. «порційки» використовували на весіллі під час обряду дарування молодим дарів, які поверненню не підлягали як би у майбутньому не склалося подружнє життя. На Гуцульщині порційки були рясно прикрашені різьбою. «Повницю» становить дерев’яна плитка тарілка, у яку наливали рідкого меду, котрий був алкогольним напоєм; спеціальна дерев’яна ложка з різьбленим орнаментом та двома кільцями, щоб вона не втонула у напої; одна-дві «порційки» (від слова «порція») – келихи. Під час обряду батьки молодих та гості п’ють мед двічі: перший раз до молодих, другий раз – до наступних гостей, які стоять у черзі, щоб обдарувати молоде подружжя зазвичай грішми. | Поверхня виробу прикрашена контурною різьбою (мотиви «пасо́чки», «зубчики», «хрестики»); виїмчастою різьбою ( «пшеничка») та плоскорельєфною різьбою з вибраним тлом («хрестик» у квадраті). | Дерево | Техніки токарства; техніки різьби: контурна, виїмчаста, плоскорельєфна з вибраним тлом | Орнаментальні мотиви «пасо́чки», «зубчики», «хрестики», «пшеничка», «сльозки» | Майстер з Галицької Гуцульщини, Івано-Франківська область | В = 10 см, Ш = 5 см | .jpg) |
https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1314 (1).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1314 (2).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1314 (4).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1314 (5).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1314 (6).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1314 (7).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1314 (8).jpg | |||||
| 6 | H4-NS-1315 | Предмети побуту | Посуд і тара | Чаша | «Чарка» | Східна Галичина; Галицька Гуцульщина; Івано-Франківська область | Друга половина 19 століття | 1.899 | Оригінальний опис предмету: Дерев’яна, точена, з низькою профільованою ніжкою та круглою основою, декорована гравірованими смугами. Цитата зі старої картки: У ньому Гуцул приносить до храму зерно, мед тощо, коли спілкується з родиною, коли замовляє панахиду по померлих членів родини, або на так званих «сорокустах». У цій місткості християнин приносив до церкви дари – «хліби» як жертву Богові, які насправді після богослужби споживали церковнослужителі. Сорокоуст – упродовж сорока богослужб особливе поминання християнина за здоров’я або за упокій під час молитви у церкві у той момент, коли на першій частині Літургії – Проскомидії священник ділить проскуру на часточки і згадує ім’я тієї людини, за яку замовлено сорокоуст. Також згадується ім’я цього християнина після освячення Святих Дарів. У кінці Літургії усі часточки проскури опускаються у чащу зі спеціальною молитвою. | Поверхня виробу прикрашена тільки гравірованими попарними смугами розташованими у певному ритмі один від одного. Смуги вирізані на токарному станку токарним різцем. | Дерево | Техніки токарства | Гравіровані смуги | Майстер з Галицької Гуцульщини, Івано-Франківська область | В = 15,3 см, Ш = 10 см | .jpg) |
https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1315 (1).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1315 (2).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1315 (3).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1315 (4).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1315 (5).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1315 (6).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1315 (7).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-S-1315 (8).jpg | ||||
| 7 | H4-NS-1209 | Предмети звичаїв та обрядів | Щорічний християнський обряд – Різдво Христове | Ймовірно хрест йорданський | Східна Галичина; Галицька Гуцульщина; Івано-Франківська область | Друга половина 19 століття | 1.899 | Виготовляли такі хрестики для оберегової функції. Їх прикріплювали на господарських спорудах перед святом Йордану (Водохреща, Богоявлення Господнього). Оригінальний опис Франтішека Ржегоржа: Простий дерев’яний хрест, збитий з двох плоских планок, профільованих на кінцях. Він споруджувався на могилі дитини. Вважаю, що ця інформація не цілком точна. Виникають питання стосовно округлої ручки хреста: навіщо для могили її обробляли округло? Також виникає питання щодо профілювання хреста: такі вирізи у товщі деревини прискорюють руйнування конструкції. Тому очевидно, що це обереговий йорданський хрестик. Його зазвичай кріпили на одвірках будівель. Іншою гіпотезою є те, що це модель намогильного хреста. Хрест виготовлено із дерева хвойних порід. Складається з двох частин, які кріплені одна до одної за допомогою пазів, вирізаних у товщині деталі, та цв’яха. Профільовані вирізи на кінцях хреста у вигляді ромбів нагадують хрести різного призначення (придорожні, намогильні, процесійні), які виготовляли у Східних Карпатах. | Дерево | Майстер з Галицької Гуцульщини, Івано-Франківська область | Д = 38,5 см, Ш = 16 см | .jpg) |
https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1209 (1).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1209 (10).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1209 (11).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1209 (12).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1209 (2).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1209 (4).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1209 (5).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1209 (6).jpg | ||||||||
| 8 | H4-NS-1211 | Предмети звичаїв та обрядів | Щорічний християнський обряд – Різдво Христове | Ймовірно хрест йорданський | Східна Галичина; селище Жаб’є (тепер – селище Верховина) Верховинського району Івано-Франківської області | Друга половина 19 століття | Виготовляли такі хрестики для оберегової функції. Їх прикріплювали на господарських спорудах перед святом Йордану (Водохреща, Богоявлення Господнього). Оригінальний опис Франтішека Ржегоржа: Простий дерев’яний хрест, збитий з двох плоских планок, профільованих на кінцях. Він споруджувався на могилі дитини. Вважаю, що ця інформація не цілком точна. Виникають питання стосовно округлої ручки хреста: навіщо для могили її обробляли округло? Також виникає питання щодо профілювання хреста: такі вирізи у товщі деревини прискорюють руйнування конструкції.Тому очевидно, що це обереговий йорданський хрестик. Його зазвичай кріпили на одвірках будівель. Іншою гіпотезою є те, що це модель намогильного хреста. Хрест виготовлено із дерева хвойних порід. Складається з двох частин, які кріплені одна до одної за допомогою пазів, вирізаних у товщині деталі, та цв’яха. Профільовані вирізи на кінцях хреста у вигляді ромбів нагадують хрести різного призначення (придорожні, намогильні, процесійні), які виготовляли у Східних Карпатах. | Дерево, метал | Майстер з Галицької Гуцульщини, селище Жаб’є (тепер – селище Верховина Верховинського району); Івано-Франківської області | Д = 36,5 см, Ш = 19,5 см | .jpg) |
https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1211 (1).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1211 (2).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1211 (3).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1211 (5).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1211 (6).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1211 (8).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1211 (9).jpg | ||||||||||
| 9 | H4-NS-1217 | Релігійні предмети | Літургійні предмети | Ручний хрест | Цілувальний (благословенний) хрест | Cхідна Галичина | Друга половина 19 століття | Трираменний семикінцевий дерев’яний хрест ручної роботи. В основі вирізано шип, який вказує на те, що хрест могли вставляти в основу-підставку, таким чином хрест ставав напрестольним (або на тетрапод).Над основою для тримання вирізьблено два персневидні профілі. Двосторонні різьблені сюжети оточені обрамленням – ковчегом. Аверс: сюжет Розп’яття з пристоячими. Дуже видовжена фігура Христа, стегна якого оповиті тканиною, складки якої намічені короткими порізками. На голові Христа, яка нахилена до правого плеча, намічено стилізований терновий вінок. Поясні зображення пристоячих, які розвернуті у три-чверті, настільки стилізовані, що неможливо їх чітко ідентифікувати. Згідно з усталеною іконографією ліворуч – Діва Марі, праворуч – Іван Богослов. Позаду Христа вирізано сяйво у вигляді трикутних заглиблень. Обабіч ніг Христа вирізані вертикальні смужки. Над головою Христа ледь показано обриси хреста, на якому розіп’яли Ісуса. А зверху – напис у рамці з «ІСХС» [Ісус Христос]. Така ж монограма повторена під нижнім регістром хреста. Нижній регістр має декоративну смужку, яка оточена зубчастим обрамленням, у середині якого вирізано вузькі дужки. По їхній краях вгадуються окремі літери. Подібно вгадуються кілька літер і у верхньому регістрі: «СЕЕ…НИ». Реверс: сюжет Богородиця Одигітрія з Дитям. Силуети постатей, особливо тричвертні лики, кисті рук, складки мафорію, а також менші постаті обабіч (ангелів?) підтверджують, що автором хреста є досвідчений майстер. Над постатями в обрамлення вирізано монограму «МР θϒ» («Мати Божа»). Аналогічну монограму вирізано під нижнім регістром хреста. Нижній регістр заповнено орнаментом «драбинка» в обрамленні смуги із косою порізкою. Верхній регістр має подібну рамку, у середині якої вирізано смужку із нечитабельними словами. Можна відчитати лише кілька літер: «ЦЕЕ…». | Профілювання силуету предмету та різьблення площин контурною та виїмчастою різьбою | Дерево | Столярні роботи, контурне та виїмчасте різьблення | В = 32 см, Ш = 13 см | .jpg) |
https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1217 (1).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1217 (11).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1217 (12).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1217 (13).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1217 (2).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1217 (3).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1217 (6).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1217 (7).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1217 (8).jpg | ||||||
| 10 | H4-NS-1292 | Предмети побуту | Посуд і тара | Контейнер для тютюну | Рахва | Cхідна Галичина; Галицька Гуцульщина; ймовірно с. Яворів Косівського району, Івано-Франківська область | Остання чверть 19 століття | 1.889 | Дерев’яний контейнер для тютюну, круглий, з кришкою, яка закінчується точеним загостреним навершям. Багато прикрашений виїмчастим різьбленням та інкрустований латунними дротами. Накривку по колу прикрашають мотиви трикутників з «ільчатим письмом», «сльозки». Боки місткості орнаментовані вертикальними смугами геометричного декору («копитця», «пшенички» та «драбинки»). Завдяки мотивам та густій композиції вирізаних орнаментів гіпотетично модемо припустити автора виробу. Ймовірно цей виріб виготовив Василь Юрійович Шкрібляк (7 січня 1856–21 листопада 1921). Цей майстер інші свої твори декорував подібними елементами у відповідних композиціях. | Різьблені мотиви контурної, виїмчастої та нігтеподібної різьби прикрашена мосяжними елементами. | Деревина, мосяж | Невідомий. Ймовірно, Василь Юрійович Шкрібляк (7 січня 1856 – 21 листопада 1921). Таке припущення опирається на відомі вироби, які оздоблені подібними декоративними елементами. | В = 11 см, Ш = 9,2 см | .jpg) |
https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1292 (10).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1292 (11).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1292 (12).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1292 (2).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1292 (5).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1292 (7).jpg | https://sbirkafrantiskarehore.nm.cz/img/H4-NS-1292 (9).jpg |
id:
Інвентарний номер:
Група:
Підгрупа:
Назва предмета:
jiny_nazev:
misto_puvodu:
datace:
datum_nabyti:
popis:
vyzdoba:
material:
technika:
znacky:
napisy:
autor:
rozmery:
poznamka:
Зображення:
img_1:
img_2:
img_3:
img_4:
img_5:
img_6:
img_7:
img_8:
img_9:
img_10: